(Ужгород-Нижнє Солотвино-Мукачево-Косино-Берегово-Виноградово-Велятино)
Ідея маршруту:
Сьогодні все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а з користю для здоров’я. Термальний туризм (геотермальний туризм) – різновид туризму, пов’язаний з відвідування геотермальних вод.
Термальні води – підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20°С). У теплопостачанні існує розподіл джерел слаботермальні (20-50еС), термальні (50-75еС) і високотермальні (75-100″ С), а в бальнеології теплі або субтермальні (20- 37° С), термальні (37-42° С) і гіпертермальні (більше 42′ С).
Гарячі джерела здавна застосовувалися для лікування хворих (римські, тбіліські терми), відповідний розділ медицини називається бальнеологія, у Японії на геотермальних джерелах розташовуються готелі-онсени. Найпопулярніші місця геотуризму – це Ісландія, Угорщина, Італія, Грузія, США, Чехія, Японія, де знаходяться відомі геотермальні курорти, аквацентри та басейни.
Презентуємо всім поціновувачам рекреації туристичний продукт під назвою «Туристичний маршрут «Геотермальні води Закарпаття». Сюди входить не тільки лікувальний чм велнес-туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто туристи-відпочивальники дізнаються, хто відкрив води і їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, наприклад, графи Шенборни збудували на Закарпатті таку велику мережу купелів з використанням мінеральної та геотермальної води. Крім того, туристичний шлях пропонуватиме нові послуги – велнес- і спа-процедури, що базуються на використанні місцевих ресурсів. Основна мета нового маршруту, привернути увагу як люкс-туристів, так і туристів середнього класу до закарпатських бальнеологічних ресурсів, які не поступаються ні своєю якістю, ні сервісом західноєвропейським аналогам». У туристичному маршруті «Геотермальні води Закарпаття» міститься інформація про наявні джерела Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою у місцевих санаторіях. Під час цих маршрутів відвідувачі можуть спробувати й лікувальний ефект геотермальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями геотермальних вод Закарпаття.
Практичне використання маршруту:
Вступ до маршруту:
Геотермальні води Закарпаття (ГТВ), що можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені кількома основними родовищами, які були визначені на основі розвідувальних робіт, проведених Берегівською геологічною експедицією, гідрогеологічними групами об’єднання “Закарпаткурорт”, Українського НДІ курортології. Вивчення фізико-хімічного складу ГТВ виявило, що практично не існує “унікальних” вод. Вживаються міжнародні та національні назви типів вод. Міжнародну групу складають типи вод, основними представниками яких є високоцінні, характерні, загальновідомі та добре вивчені родовища ГТВ тих чи інших країн. Національні групи типів вод даються в кожній країні для найбільш характерних її представників, а для окремих типів вод вказується подвійна назва – міжнародна й національна.
Типова приналежність Закарпатських ГТВ на сьогодні така:
– хлоридних натрієвих: Гайдусобосло-Охінський, Наугейм, Тбіліський
– кремнистих вод – Пірінейський-Кульдурський та Ужгородський
Однак, пропонуючи такий принцип визначення типових вод слід зазначити, що в міру подальшого вивчення та збільшення числа ГТВ, кількість характерних типів буде поступово збільшуватися. З’являтимуться нові найменування типів вод, спочатку національні, частина яких в подальшому може набути міжнародного значення.
Визначення типу ГТВ має першочергове значення при розробці методики їхнього лікувального використання, яка проводиться не окремо для кожної води, а для даного типу ГТВ.
Маршрут:
Ужгород-Нижнє Солотвино-Мукачево-Косино-Берегово-Виноградово-Велятино
Опис екскурсоводом вод за маршрутом:
НИЖНЄ СОЛОТВИНО:
Хімічний склад ужанських геотермальних вод.
В основі лікування лежить природна висококремниста мінеральна вода (високомінералізована хлоридно-натрієва слабокисла термальна і слабомінералізована гідрокарбонатна кальцієво-натрієва), багата мінеральними солями до +37.
Показання до використання
Захворювання опорно-рухового апарату
Захворювання серцево-судинної системи
МУКАЧЕВО
Хімічний склад мукачівських геотермальних вод.
Обладнана водолікарня на 5 лікувальних ванн з одночасним оздоровленням 100 чоловік функціонує в місті Мукачево. Основа лікування – місцева хлоридна кальциево-натрієва мінеральна вода, з температурою +35, аналогом якої є відоме родовище Гойдусобосло в Угорщині. Місцеві термальні лікувальні води сприятливо впливають на організм і з успіхом застосовуються в бальнеотерапії
Показання до використання
КОСИНО
Хімічний склад косоньських геотермальних вод.
Основною особливістю та гордістю родовища є привабливе розміщення на шлейфі залягання мінеральних термальних вод, що проходить через Францію, Італію, Іспанію, Сербію, Хорватію, Австрію, Швейцарію та Балкани. В Україні цей шлейф охоплює Закарпаття, в тому числі Виноградівський і Берегівський райони, де, на території 200-річного дубового гаю, площею у 8 гектарів, знаходиться термальний комплекс «Термальні води «Косино».
Термальна вода піднімається із свердловини глибиною 1190 метрів, далі, з глибини 90 метрів під землею мінералізована вода температурою 51°C закачується насосом і потрапляє в басейн уже з температурою +41°C. За своїм хімічним складом термальна вода багата на залізо, масова концентрація якого становить 1,62, натрій, калій, фтор, цинк та інші мікроелементи. Кислотно – лужний баланс рН 6,08. А загальна мінералізація води становить 8,5 – 11,00 г/дм3.
Показання до використання
БЕРЕГОВО
Хімічний склад берегівських геотермальних вод.
Басейн з термальною мінеральною водою функціонує з 1967 р. Заповнюється басейн з гейзера глибиною 1080 м, кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвими водами високої мінералізації, що сприяє знищенню більшості хвороботворних мікробів. В будь-який час року температура води складає близько + 50 ° С, але в басейні охолоджується до +33 ° С. Вода в басейні високої мінералізації, за хімічним складом, кремениста термальна хлоридно-натрієва азотно-вуглекисла. Дані термальні води вважаються дуже корисними для покращення загального самопочуття людини, подібні, за хімічним складом, водні джерела, знаходяться в Ісландії та Сахаліні.
Берегівський термальний басейн відкритий, купатися в ньому можна круглий рік
Лікарі не рекомендують перебувати у воді більше 2-х годин на добу – це може призвести до втрати свідомості. Але короткострокове перебування у воді термального джерела, призводить до позитивних наслідків.
Показання до використання
– захворювання серцево-судинної системи, початкові прояви атеросклерозу. кардіосклероз, міокардичний стеросклоретичний, міокардіодистрофія, ревматичнф пороки серця дорослих та дітей І стадії активності процесу з недостатністю кровообігу І і початкової ІІ ступені;
– гіпертонічна хвороба І-ІІ ступенів, гіпотанічна хвороба, початкові прояви облітеруючих захворювань судин кінцівок, варикозне захворювання вен і післятромбофлебітичний с-м;
– захворювання органів руху-артрити, поліартрити нетуберкульозного походження (ревматоідний, аегеноративнодистрофічний), захворювання хребта (остеохондроз), наслідки травматичних пошкоджень кісток, м’язів, сухожиль;
– захворювання центральної і переферичної нервової системи
ВИНОГРАДОВО
Хімічний склад виноградівських геотермальних вод.
Утворена в результаті змішування геотермальної високомінералізованої і мінеральної слабомінералізованої вод, отриманих з місцевих свердловин і джерел.
Показання до використання
Захворювання опорно-рухового апарату:
Захворювання периферійної нервової системи:
Захворювання периферійних судин:
Серцево-судинні захворювання:
Захворювання верхніх дихальних шляхів:
ВЕЛЯТИНО
Хімічний склад велятинських геотермальних вод.
Історія “Теплих вод” налічує уже понад 2 десятиліття, ще в 1990 році коштами колгоспу, на базі термального джерела під горою Олексинець, збудовано профілакторій “Теплі води”. Найперше, чим термальні води Велятина , привертають увагу – це підвищеним вмістом брому та йоду (бром має сильно заспокійливі властивості на людське тіло). Воду отримують зі свердловини, глибиною близько кілометра, при температурі від +40 до +60 градусів за Цельсієм. Перед безпосереднім використанням у процедурах її охолоджують до прийнятної, для людського тіла, температури (30-38 градусів цельсія).
Мінералізація Велятинської «води» складає близько 100 грам на літр, якщо наприклад морська вода має всього три грами на літр води.
На сьогодні курорт пропонує лікувальні ванни з термальної, борної, бромно-хлоридно-натрієвої води з підвищеним вмістом йоду з Велятинського джерела.
Свердловиною 14-т, пробуреної до глибини 1002 м. в неогенових відкладеннях Закарпатського прогину розкриті термальні вуглекислі розсоли. Дебит свердловини близько 100 м3 на добу на само виливі (термогазиліфт).
Хімічний склад води хлоридно натрієвий. Мінералізація 84-110 г / л, рН 6,65, температура 60 градусів Цельсія.
Показання до використання
1. Хвороби органів руху і опори: артрити і поліартрити (ревматоїдний, ревматичний, бруцелезний, гонорейний та ін) запальні захворювання хребта (анкілозуючий спондилоартрит, спондиліти та ін) дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів і хребта (деформуючі остеоартрози, спондильоз спондилоартрози, остеохондрози і ін .) захворювання періартікулярних тканин (періостіти, тендовагініти, бурсити ..) захворювання м’язів (міалгії, міозити ..), стан після травми і пошкоджень суглобово-м’язового апарату.
2. Хвороби нервової системи:
а) хвороби і наслідки травм периферичної нервової системи (, радикулоневрити, плексити, радикуліти, поліневрити, солярита, гліоніти та ін)
б) хвороби і наслідки травм центральної нервової системи (залишкові явища менінгіту, травм спинного та головного мозку, арахноідітів та ін.)
3. Хвороби порушення обміну речовин і ендоікрінной системи: ожиріння, подагра, цукровий діабет, сечокислий діатез, гіпотеріоз і ін)
4. Хвороби серцево-судинної системи: міокардичний кардіосклероз, недостатність мітрального клапана, початкові появи гіпертонічної хвороби серцево-судинної системи: міокардіческій кардіосклероз, недостатність мітрального клапана, початкові прояви гіпертонічної хвороби, гіпотонічна хвороба, облітеруючі захворювання периферичних судин, пост тромбофлебітичний синдром, варикозне розширення вен та ін .
5. Хвороби гінекологічні: хронічні сальпінгіти та еофаріти, параметрити і пепемітрити, безпліддя.
6. Хвороби пов’язані з захворюваннями органів дихання не туберкульозного характеру, бронхіальна астма без періодичних важких нападів, емфізема легенів без вираженого кардіопульмонального синдрому.